Привіт! Заголовок страшний? Правда ж! І незрозумілий багатьом. Але насправді він настільки простий й зрозумілий. Ви навіть не здогадуєтеся. Поясню кількома реченнями.

Коли мені дуже кепсько на душі, іноді я посилаю все під три чорти. Все, включаючи життя. За хвилину на душі стає легко, ніби гору проблем скинув. Хоча усі ті проблеми так і залишилися.

Загалом, усі три філософські концепції, з яких складається заголовок, можна умовно обєднати однією тезою — світ великий, а ми лише мить. І коли ти “забиваш” на все, мозок перевантажується, сенс на мить втрачається, а потім повертається знову. Не знаю, практикував хтось щось подібне, чи ні.

Всім добра!